Від губ слова стираються до дір.
У просвіт зазирає клаптик сонця.
Лягає думка рвано на папір
В римованій прозорій оболонці.
Найменший нерв - чутливіший приймач.
Рядки потроху набувають сенсу.
Кружляю понад смугою невдач,
Дань віддаю дозлітному шаленству.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842110
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2019
автор: Оксана Дністран