[i]« Учення – світло,
а невчених – тьма»[/i]
Афоризм
[i]І[/i]
За волю – це неначе за «Свободу»,
але нехай живе порохобот,
аби у войовничого народу
явився на арені патріот.
Дивуюся, ну як воно ся стало,
що у мішку кота не помічали,
який війні будує телеміст.
І як таке опудало обрали,
аби не те що мову одібрало
у нації, а все – коту під хвіст?
[i]ІІ[/i]
Що не кажи – науку і освіту
корупція уже перемогла.
Невігласами виховані діти
не помічають ні добра, ні зла.
Бо у сім’ї ачей немає тата,
а баба-мама – темна і сліпа
то хоче із кацапії солдата,
то слухає гундяєва-попа.
І клятої спокуси не побореш,
і запити у ящику малі,
коли віщають голі королі, –
дамо народу їсти і видовищ!
[i]ІІІ[/i]
Усі роки у місті, у селі
за партами вирощували «овоч»
пейсаті русаки-учителі.
Ще де-не-де і є один у полі,
але передові – ті самі тролі...
Ніде не дівся юний піонер...
Все, що було, те й маємо тепер.
І виборчі комісії у школі
ті самі, що були у СеРеСеР.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842074
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.07.2019
автор: I.Teрен