＊＊＊

Що  ж,  давай,  розкажи  їй  як  тобі  шкода.
Запевняй  укотре,  що  більше  вже  так  небудеш.
Хто  вона,  цікава  смішна  пригода?
Друг?  Кохана?  Чи  та,  кого  ти  забудеш?
Що  ж  давай,  скажи  хай  вона  не  плаче,
Обіцяй,  що  щастя  десь  там  чекає.
Тільки  от  ти  ж  знаєш,  в  погляді  бачиш,
Як  болюче,  безтямно  тебе  кохає.
Б'єш  своїми  《Пробач》та  історіями  про  іншу.
Ту  яка  обіймає  тебе  ночами.
Тільки  як  бути  їй?  Ти  ж  став  кимось  важливішим,
Тільки  як  назвати  все,  що  тепер  між  вами?
Що  ж  давай,  помовчи,  почекай  можливо
Все  минеться,  серце  перехворіє.
Забувай,  тобі  ж  легко,  бо  неважливо,
Ти  вже  випалив  вщент  її  сни,  ілюзії,    мрії.
Ти  вже  став  ненавмисним  ангелом,  чи  то  катом,
Хтось  так  складно  заплутав  лінії  рук  і  долю,
Що  ж,  давай,  поясни,  це  випадковість  чи  фатум?
І  навчи  її  як  не  жити  тобою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2019
автор: Svetastik