Молодиця Текля з ночі
Всіх на вулиці збудила,
Залишилась одна хата –
То уже в вікно гатила:
-Кумонько, рятуйте! В мене
Вдома пекло і розруха!
Так раптово, без хвороби
Переставилась свекруха!
Скільки клопоту! І треба
Все зробити, як годиться…
То ж на похорон позичте
Вашу чорную спідницю.
Через сорок днів кумася:
-Чи покійниця не сниться?
Хай там з миром спочиває…
То віддайте вже спідницю!
-Кумонько, яку спідницю?
Та Ви що, хіба не знали?
То ж у ній, хай люди скажуть,
Ми свекруху поховали!
Я в роботі закрутилась,
(Там баби покійну мили)
Вчасно всі не подивились,
Як сердешну нарядили…
Ви вже вибачте, кумасю,
(Аж сльозу зронила Текля)
Що невинна одежина
Буде з бабою у пеклі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841950
Рубрика: Гумореска
дата надходження 15.07.2019
автор: Катерина Собова