Я протестую проти всіх,
Нема чого й кого хвалити,
Нестерпно бачити цей сміх,
Що здатний враз нас спопелити.
Я протестую не дарма,
Хоч грюкає на небі хмара
І в тіні сонце щось хова,
І дивиться неначе я нездара.
Я протестую без зусиль –
Зусилля марні? Зовсім ні.
І знову чую шепіт хвиль
Тих невблаганних уві сні.
Я протестую тут і там,
Шукаю кращих днів постійно,
Усі слова свої віддам
За те, щоб день прожити вільно.
В протестах літо промайнуло,
Про це ні краплі не шкодую
І хоч би що там не було –
Я протестую.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841889
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2019
автор: Андрій Лагута