Чи бувають у житті речі, які не змінити?
Як би не старатися, всеодно нічого не зробити.
І близькі тоді відштовхують міткістю,
Розумінням, співчуттям та близькістю.
Тоді сонце лякає тим, що воно сонце,
А люди лякають тим, що вони люди.
А ти? Від людей і сонця можна заховатися,
А від себе не втекти і не відірватися...
Тоді робиш боляче всім і кожному,
А цим собі ж більше, ніж будь-кому.
Сам в собі живим закопаний, не вибратися
Не помиритися, не вижити і не згубитися.
І нікуди вам від себе і себе не дітися,
Та й не хочеться. Тільки пташкою б
Від усього й усіх вільною перетворитися,
Понад хмарами загубитися, загубитися...
Тою, про яку нікому нічого не згадається.
Тою, яка сама з собою не водиться.
Просто є, просто немає, це стало аксіомою
Про яку давно не говорять живою мовою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841811
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2019
автор: _VISKAS_