Теплий вітер, сонця світ,
Те до чого я вже звик,
Щезло десь у марині,
У далекій давнині.
Тепле, лагідне життя
Потопає в небуття.
Що то є кудись зникає,
У минуле відлітає.
Виринають з відусюди
Нові справи, нові люди.
Швидко лине, тече час
Та несе з собою нас.
13.07.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841733
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2019
автор: Євгеній Рослик