Миттєвий дощ

Я  так  хочу  з  тобою,  дощ,
Танцювати  в  ряснім  саду,
Щоби  терен  і  клен  промокли
Ти  б  усе  привів  до  ладу.  
Ти  би  краплями  з  неба  лив
Залишались  вони  б  на  вікні
Я  б  у  тебе  тоді  просила
Дарувати  кохання  мені.  
Я  б  хотіла,  щоб  соняшник  ріс
Від  поливу  все  швидше  і  швидше
Ти  би  щастя  рослинам  приніс
І  змочив  би  людські  обличчя.  
І  нехай  нарікав  би  народ,  
Що  погода,  мовляв,  не  хороша
Я  би  дякувала  тобі  
За  твої  справи  з  неба  гожі.  
Я  б  раділа,  що  маю  змогу  
Побувати  під  рясним  дощем,
Який  гарно  обмив  природу
І  просила  б,  щоб  йшов  іще.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841708
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2019
автор: Olena Taran