Полтавський степ

Тут  полини  змережели  стежки,
Тут  ранки  -  короваєм  на  долонях,
Тут  їжаки  годуються  з  руки,  
А  сонце  градус  міряє  об  сонях.

Яка  легка,  правічна  благодать!
Ця  тиша  -  перевтілена  на  спокій,
А  пісня  одуда,  не  значить,  що  біда
До  когось  повернула  свої  кроки.

Тут  затишно.  Тут  час  завмер  і,  вмер.
Яскраві  зорі  ніч  свою  боронять,  
А  потім  забирає      від  химер
Проміння  тепле  доторком  на  скронях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841697
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2019
автор: Валентин Довбиш