Свій череп гріє на осонні
без обіцянок і зусиль
ясновельможний Вася Сонях,
простий вкраїнський хлоп Василь.
Колись оспіваний в легендах,
не ліз в палаючу ізбу,
ім’я не змінював і гендер.
Він просто жив, творив і був.
Крутив за сонцем головою.
В степу, мов церква, бовванів.
Доба назріла для розвою.
Для василів – не вованів!
Провадив руханку спросоння.
Із трахторцем зрання дирчав.
Ріллі нащадок, Вася Сонях –
не просто соняшник Драча!*
Тримав за «мао» він Дзе Дуна,
де Голля, Черчілля, а ще
за Україну завжди думав,
коли над нею млів кощей.
Відкати сипали солідні
Пол Пот і Гітлер, Піночет,
Хусейн, Каддафі, Муссоліні.
Махмуд** ховався у мечеть.
Тож, уті-Путіне, здавайся!
Ще Кім Ір Сен і Кім Чен Ір,
немов огню, боялись Васю.
Хрестивсь на Сталіні мундир.
Від Стародуба до Херсона
стинає клешні крадунам
простий як двері, Вася Сонях
(й не скажеш – «сірий кардинал»).
Всякчас від Лева до Луганська
кордон тримає від засиль
простий хлопак, вкраїнський ґанґстер.
Знайомтесь: Соняшник Василь.
© Сашко Обрій.
* мається на увазі "Балада про соняшник" Івана Драча.
** Махму́д Ахмадінежа́д — іранський державний діяч, 6-й президент Ісламської республіки Іран (2005-2013).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841454
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2019
автор: Олександр Обрій