Віта донечку Ірусю
З дитсадочка забирає.
-От щаслива ви матуся,-
Вихователька зітхає.
А я бідна, нещаслива,
Як билина біля тину:
Ні сім’ї, ані дитини –
Моя доля пройшла мимо.
Це зурочила сусідка.
Все пороблено, я знаю!
Хоч і бачу її рідко,
Але наслідки вже маю.
Може чакри всі закрились…
Завтра десь після обіду
(Вже з роботи відпросилась) –
До ворожки ще поїду.
Мама Віта співчувала,
Головою все кивала,
А Іруся, взувши туфлі,
Виховательці сказала:
-Ви не стійте біля тину,
Про ворожку забувайте:
Щоб була у Вас дитина –
Мужика собі шукайте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841438
Рубрика: Гумореска
дата надходження 10.07.2019
автор: Катерина Собова