Моє життя, історія немаючи кінця
Кохання і переживання ,все те щастя, вся та біль
Той відчай ,час всіх тих зусиль
Я ніби в клітці немаючи надій
Так хочеться стрілою стати
Летіти й кінця свого чекати
Так хочеться душі не мати, щоб все те горе оминати
Так хочеться кохати і щодня не помирати
І в пошуках надій я знову тут, і знову я не свій
Гнила фізична плоть так яро стримує порив, порив душі ,оте єдине, що лишилося в мені
Волів би я космічним тілом стати
В бескраїй темноті блукати
Відчути спокій хоч на мить
Збагнути сенс прожитих літ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841398
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2019
автор: mishlen