Починаю пригадувати попередні життя
Розумію, що майже нічого не змінилось
Глибинні пошуки самопізнання і недо-знання
В часі й просторі загубилось
І тільки біль лишивсь той самий
Так тільки біль і ще любов
Змінилась тіла оболонка
І резус фактор й група, й кров
Але вони усе ж незмінні
Такі ж самі через віки
Влучають знов у свої цілі
Такі солодкі і терпкі
І кожен раз, я пам’ятаю
Вони крокують тільки вдвох
Чому так сталось я не знаю
Ще пору, подих і курок …
… бо лиш свинець у юні скроні
Спинити вміє се і те
Він стишить біль і вийти з коми
Щоб стати крапкою?!? Це ні …
І він притупить смак любові
Який розчиниться в вині
Не у провині, а в нектарі
Який один на всі буття
Якщо кохав, то не на марно
Було дароване життя …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841365
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2019
автор: Андре Ільєн*