До дня сім’ї…
Ми вечір починали з каганця,
А мама і при свічці вишивали.
Бо мали копійки для гаманця,
Які батьки не легко заробляли.
Шість-сім буханок хліба за «рубля»,
Мали за нього тиждень всі прожити.
Як мало тато грошей заробляв,
Приходилось усе на всіх ділити.
Та головне голодні не були…
Пісні співали, слухали билиці.
Весело люди на селі жили,
Хліб в хаті був і кварточка водиці.
Була постійна злагода в сім’ї,
Батьки ніколи вдома не сварились.
Здавалось не змовкали солов’ї,
А перед сном завжди усі молились.
Тепло сім’ї і нині у душі,
Хоч Кобзаря вже вдома не читають.
Сім’я була, є й буде той рушій,
Що мудрі люди завжди захищають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841319
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2019
автор: Віталій Назарук