Вийшов я на гору ,запах пречудовий,
Пахуть ніжно трави з полонин.
Пахне тут хвоєю ,хатою ,ріднею,
Свіжий вітер віє із вершин.
Глянув я довкола бачу всі простори
Рідної Вкраїнської землі:
Бачу любі друзі в прибережній смузі
Чорноморські наші кораблі.
Бачу степ широкий ,чорнозем глибокий.
Чути з гаю трелі солов*я
Погляд піднімаю: вугілля добувають,
Південмаш ракети випуска
Дивлюсь на Полісся люди роблять в лісі:
Добувають торф, а чи янтар.
На Поділлі також, працьовитьсть бачу:
Пахне молоком - цукровий цар.
Глянув у долину бачу Буковину:
Зеленіють букові ліси.
Нафтові запаси мабудь також наші
Здавна в Бориславі віднайшли.
Завершать простори мої рідні гори
Справжній туристичний рай.
Карпатсткі вершини, ліси й полонини,
Водоспадів зоряний розмай.
Все я обдивився й дуже засмутився
Україна ненька це моя.
Багата, чудова, різнопромислова,
То чому бідує ця земля?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841309
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 08.07.2019
автор: Іван Мотрюк