За мотивом
Й. Бродського
Я обійняв за плечі силует,
а за цією тінню неживою
помітив необ'ємний табурет,
який зливався з білою стіною.
Свіча горіла десь у висоті.
Внизу -– потерті меблі, а навпроти –
старий диван у темному куті
і плями шкіри то руді, то жовті.
Порожній стіл спирався на паркет,
темнів камін, у сепії багету
дрімав пейзаж і лиш один буфет
мені здавався ще живим предметом.
Незримий дух цикадою явивсь
і відволік мій погляд нерухомий.
Цей привид може й існував колись,
та щезло все живе у цьому домі.
И. Бродский
Я обнял эти плечи и взглянул
на то, что оказалось за спиною,
и увидал, что выдвинутый стул
сливался с освещенною стеною.
Был в лампочке повышенный накал,
невыгодный для мебели истертой,
и потому диван в углу сверкал
коричневою кожей, словно желтой.
Стол пустовал, поблескивал паркет,
темнела печка, в раме запыленной
застыл пейзаж, и лишь один буфет
казался мне тогда одушевленным.
Но мотылек по комнате кружил,
и он мой взгляд с недвижимости сдвинул.
И если призрак здесь когда-то жил,
то он покинул этот дом. Покинул.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841240
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 08.07.2019
автор: I.Teрен