На Івана Купала,
дівка косу заплітала, стрічки в неї вклала.
Літечко давало їй своє зіллячко.
віночок з нього мала,
всі квітоньки добирала -
волошки синьоокі, ромашки, мальви пурпурові,
маки червонії, травицю зеленицю.
В ніч на Купала,
зіронька з неба впала,
бажання загадала,
щиру пісеньку заспівала,
папороті цвіт знайти забажала.
Бігла до річечки,
об стерню ніжки сколола,
посмішка в устах цвіла,
з Вірою до Бога.
Ніч починалась сяйвом з Небес,
папороті квітку дівчина шукає,
дуже бажає чудес,
швидко віночок у воду кидає, й приказку свою має.
Хай пливє мій віночок
Дніпром-річечкою,
та й до тебе єдиного прямісенько.
Дівка долю шукала шарілась,
пливи мій віночок, пливи,
молилась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841127
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2019
автор: Svitlana_Belyakova