Не вмію вірші я писати…

Не  вмію  вірші  я  гарні  писати.
Слова  підбирати  і  риму  шукати.
Ця  праця  тяжка,  як  будь  яка  інша.
Смуток  на  серці,  а  в  середині  тиша
Знаходиш  себе  ти  в  тайному,  вічному,
В  ділі  для  себе,  зовсім  не  звичному.
Пишу  вірші  я,  легкі  та  прості,
Радіє  душа  чи  в  тяжкій  самоті.
Збираю  думки,  обдумую  знову.
Згадую  останню  розлучну  розмову...
Можливо  могли,  щось  певне  змінити
Можливо  потрібно  нас  зупинити...
Такого  ж  кохання  ми  більш  не  знайдемо.
Чому  ми  так  робимо,  чого  ми  ще  ждемо?...
Стала  між  нами  замерзлая  прірва.
Прошу,  дай  руку  мені  та  в  клятві  Шекспіра,
Ми  разом  стрибнемо  в  казкове  життя
Без  кривд,  без  обману,  без  того  сміття...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841091
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2019
автор: Сергій8