Уперед схиливши рило,
суне річкою барило,
топче стежку в очереті –
не сидить у інтернеті.
В ньому тонни три ваги
і чотири ще ноги,
хвіст, немовби вентилятор,
та відсутні вороги.
Хоч не знає зовсім нот,
але має купу цнот
і найтовщу в світі шкіру,
африканський бегемот!
На своїй спині-дивані,
він катає по савані
цілу зграю марабу.
Ті, немовби у нірвані,
на Мальдівах чи Тайвані,
не в верблюда ж на горбу!
Має він веселу вдачу,
бо з дитинства не ледачий,
хоч товстий, немовби міх.
Тож сміється, а не плаче,
веселиться, навіть скаче,
і навкруг лунає сміх!
06.07.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841035
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2019
автор: Олександр Мачула