[b]
[color="#c70007"]Сховалось Сонце Українське у дими
Від згарища вогню, що сунеться зі сходу.
Вдихаю з пополом і сморідом свободу,
Під обстрілом у вихорі війни…
В ночі не сплю, ще сняться побратими,
З якими я ділив води ковток…
Тяжко поранені, їх полишили сили.
Нема набоїв, втрачений зв'язок.
І шаленіла темрява від люті
За те, що Вільні були і розкуті…
А там над ДАПом, кружляла білим птахом,
Й злітала Слава наша в небеса,
Легка й невловима, над згарищем і прахом,
У край де живуть Воля, Диво і Краса…
Не полонить полеглих за Вкраїну.
На тому світі їх не заярмити…
А ми ще тут б’ємось за Батьківщину,
Щоби новою Славою ожити…
І скаженіли вороги від люті,
За те що Вільні ми всі і розкуті…[/color][/b]
[b[color="#4000d4"]]Вітаю вас мої друзі...Ще один вірш на війську тематику, на Славу війську українському...Присвячую всім полеглим за Батьківщину за наше щастя і право жити вільними. Слава Нації Нескорених...[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841009
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2019
автор: CONSTANTINOPOLIS