Грає сопілка в темному лісі,
Так вона грає лиш на Поліссі.
А попід лісом в’ється стежина,
Де дозріває чорна ожина.
Вітер сміявся посеред поля,
Грала сопілка, кликала долю.
А біля лісу вилась стежина,
Де біля неї стигла ожина.
Приспів:
Стиглі ожини, чорні ожини
Разом збирали біля стежини.
Ми ж по стежині щастя шукали,
Поки під вечір не заблукали.
Хмарка біленька Місяць сховала,
Щастя коханню подарувала.
Роси світились неначе зорі,
Птахи співали ніби у хорі.
Грала сопілка, кликала долю,
Що десь блукала посеред поля.
Стигли ожини, чорні ожини,
В полі, під лісом, біля стежини.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841006
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2019
автор: Віталій Назарук