Ось в перший клас – лунає свято,
А вже й десятий промайне...
Років життя немов й багато,
Мелькають: шорти, то кашне...
Весна життя – надій метелик,
Цілунки і жура батьків.
Швиденько шлях в майбутнє стеле,
Багацько мріям, супротив...
Непередбачуване часто –
То лагідне, то все в шипах,
То в захваті від першо-рясту,
То жорстке з скрипом на зубах...
Таке воно і є земнеє –
Не ідеальне, ще й в лапках.
...Тихенько в'януть орхідєї.
Все ж зве у Небо крильми птах...
То ж через всі оті припони
Гартується й зроста Душа.
О, ці життєві перегони,
І є той самий Божий шанс...
03.07.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840739
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.07.2019
автор: Променистий менестрель