У вічність

Сегодня  тяжёлый  для  меня  день,  как  и  год  назад  когда  позвонили  в  19.30  и  сказали  что  тебя  больше  нет  с  нами    ...Я  отрицала  и  не  могла  поверить  как  ?Ты  же  обещал  быть  рядом  со  мною.Боль  моя  не  проходит  и  мне    не  капли  не  легче  .Я  всё  жду  ...Приехали  твои  друзья  помянуть  ..Много  людей  было  больше  50  человек  ...Так  больно  писать  и  до  ужаса  обидно  что  тебя  нет  .Растет  наша  маленькая  девочка  .Папы  копия  ,наша  радость  .Так  хочется  чтобы  ты  пришел  и  обнял  нас  с  ней  ..Но  нет  это  лишь  во  сне  .Никто  и  никогда  не  заменит  тебя  и  твоей  принцессе  папу  .Мы  по  тебе  очень  скучаем  ..Царство  небесное  ..мой  маленький  мальчик  😭😭😭

Юля  Федорова.

У  ВІЧНІСТЬ

Знаєш,  любий,  як  сумно  без  тебе?
Бачиш,  донечка  вже  підросла?
Вічним  птахом  злетів  десь,  у  небо,
Не  відчувши  кровинки  тепла.

В  доні  очі  твої,  мій  коханий,
Погляд  твій  і  усмішка  твоя.
Ти  для  нас  був  єдиний,  жаданий  -
Лиш  у  снах  обіймаєш  дитя.

Рік  минув,  а  здається,  що  вчора,
Звістка  громом  удерлась  в  життя,
Долі  дві...  в  них  єдина  тривога
Й  божевільне,  навік,  каяття.

Крик  душі  в  молодої  вдовиці,
Що  трима  на  руках  немовля,
Падав  дощ  на  дитячі  очиці  -  
Доторкав  їх  крильми  журавля.

Так  не  можу  я  з  болем  змиритись,
У  напрузі  мій  розум...  в  нім  рик,
Як  без  тебе  навчитися  жити?-
Із  душі  виривається  крик.

Обіцяв  бути  разом  із  нами,
Обіцяв  нам  ти  вічну  любов.
Біль  гірчить,  замітає  снігами,
Де,  у  нім,  ти  у  вічність  ішов...

(С)  Леся  Утриско

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840697
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2019
автор: Леся Утриско