По – справжньому щирих, мало,
Таких, в яких сяють очі,
Що в серці не мають обману
Цінують і дні і ночі,
По – справжньому рідних, мало,
Таких, щоб обійми щирі,
З якими нам поруч тепло
В яких за спиною – крила,
По справжньому вірних… знаєш,
Давно тут таких бракує.
Буває, що дві людини,
Зустрілись, а не цінують…
Нам справді бракує сонця,
У серці, в душі, у світі,
Щоб люди знімали маски
І вчились життю радіти.
Почати б вартує з себе,
Не грати щоденно ролі,
А сонце нести у серці
І чесним… завжди… з собою.
©Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840606
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 01.07.2019
автор: Марія Скочиліс