Комусь подобається зелене тепло тропіків,
Іншим височезні гори, що чіпляються неба.
Бедуїнам, крім пустелі піску ніщо не треба,
Неграм добре, де білий страхається опіків.
Хмарочоси гнуться від ураганних дотиків,
В джунглях теплої хати відпадає потреба,
На хвилях ріки колишеться жител зваба,
В льодах добре комусь полювати котиків.
Найкраще милує око квітуча моя Україна,
Багато часу можна віддати за життя отут,
На світі для українців це найкраща країна.
Жиріє на зламі віків хаосу економіки спрут,
З держави Європи зробили суцільну руїну,
Та віра і розум народу звільнить нас з пут.
(Сонет)
5 січня 2000 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840569
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 01.07.2019
автор: Володимир Кепич