Красивою ходою…

Красивою  ходою  
                                     по  дрібному  районному  центру  клятому
Ти  йдеш,  як  сяюче  сонце  опівдні  червневого  дня.
І  скільки  вже  клявся  собі  -  
                                     з  цієї  діри  я  нікого  не  хочу,  й  не  знатиму,
А  тут  ти  -  квітка  така...  Ніжне  таке  пташеня...

А  тут  ти...  І  вже  би  не  знати  дороги  в  це  місто-діру...
Та  на́вколо  тебе  перетин  стількох  доріг,
До  тебе  все  сходяться,  
                                                                         як  в  цьому  містечку  на  круг  -  
Повітряних  коридорів,  залізниць...  А  найбільше  -  маршрутів  морських.

Заткнути  би  в  собі  діру  -  ким  завгодно.  Ким  лиш  бачу.
Натя́гну  для  всіх  них  доверху  губ  сво́їх  кути.
Для  чого  мені  тепер-от  
                                                                           прив’язаність  ця  собача?
Для  чого,  власне,  мені  така  непотрібна  -  ти?

Все  ж,  являєшся  ти  мені.  Так  несподівано,  так  благодатно,
Як  учням  являвся  ще  в  сорок  тих  днів  Ісус.
Яка  ж  ти  прекрасна  у  цьому  районному  центрі  клятому…
Радість  із  радостей…  Спокусо  ти  із  спокус…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2019
автор: Avsian