Келих звабливого вина
У келиху духмяного вина,
біль розчиню, що моє серце крає,
і може біль той у вині втоплю,
як же мені тебе не вистачає.
Може замало було в келиху вина,
я знов його по вінця наливаю,
і випиваю келих той до дна,
і відчуваю біль потроху відступає.
У келиху звабливого вина,
натомість спогад із минулого спливає,
далека Осінь і дружини сивина,
і знову біль, що в серці не вщухає.
У келиху зрадливого вина,
спливають в спогадах дощі і грози,
остання Осінь, що тобі була дана,
твої дитячі радості і сльози.
Та за які ж такі страшні гріхи,
мене покарано? Великий Боже!
Знову наповнюю порожні келихи,
хоча і знаю це мені не допоможе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840472
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 30.06.2019
автор: Harry Nokkard