Чому ж мені так складно цю простоту знайти?
Слова мої - мов глиби, в них тонни пустоти!
Я клятий архітектор! Споруди - еталон!
Будую піраміду й висотний Вавилон.
Але немає втіхи від витворів своїх,
Бо перше - це гробниця, а друге - смертний гріх.
Сиділи люди поряд, води так натекло,
Що світ новий створився, де знов я НЛО.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840412
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.06.2019
автор: Сова