Духмяна липа квітне знову,
П'янкий дарує аромат…
Згадалась з дідусем розмова
Багато літ тому назад…
Як він казав мені малому,
Як з липи бджоли мед беруть…
Усі разом й не знають втоми,
Весь день над квітом тим гудуть…
Збирають мед, собі та людям,
Вони ж бо щедрі, не скупі…
Нектар вони шукають всюди,
Й несуть до вуликів собі…
Отак і люди жить повинні,
Як тії бджоли-трударі…
І працювати без упину,
І хліб ділить - комусь й собі…
Я пам'ятаю ту розмову
З моїм стареньким дідусем…
Дітей своїх навчив я цьому,
Навчу цьому і їх дітей…
Анатолій Розумний
28 червня 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840361
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2019
автор: Анатолій Розумний