Та розбурли вже врешті решт.
І трісни каменем в долоні.
І у піску в слідах від мешт
Тремтіння в холоді холоне
Та пропади вже врешті решт.
Ти не останнє між відомим -
У оці труситься життя. Все ж
Ми у теплі чужім холонем.
Та не торкайся врешті решт.
І дай ковтнути чи вдихнути.
Віск капає, не має меж.
Так гаряче… А хочеться
У холоді заснути.
*Ассоциации: Pink Floyd - Marooned
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84036
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.07.2008
автор: жорстока