У інеї літа мої і коси.
Не втомлена лишилася душа.
Зустрілась на шляху моєму осінь –
Годинник то життєвий поспіша.
Секунди виростають у хвилини
(Ніхто не зміг ще часу зупинить).
Коли ж клини стрічаю журавлині,
Та, справді, незабутньою є мить.
Летять літа за журавлиним клином,
Але не повертаються назад.
Душа моя поміж птахами лине
І шлях той зрошує непрохана сльоза.
27.05.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840303
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2019
автор: Ганна Верес