Самотність.

Думка  про  неї,  мене  в  ніч  загортає
І  в  ніч  я  не  сплю,  і  день  так  минає.
Ніч  моя  рідна  та  втіха  єдина,
Темна  й  печальна,  сумна  ця  година
Ніченька  моя,  ми  разом  з  тобою,
Довго  в  цей  час  вже  не  спимо.
Біля  віконця  жалкуємо-тужим  та  мовчимо...
Оповнений  місяць  окутав  журбою,
Темнії  хмари,  придушивши  рукою,
Наше  Сузір'я,  наше  щире  кохання...
Змарнувало  воно  й  наші  бажання,
Грізно  розмазало  Зірку  яскраву.
Заздрощі  бувших  гортають  на  славу...
Знову  благаю,  на  небо  дивлюся,
На  коліна  я  впав,  до  Святого  молюся.
За  твій  спокій,  примир’я,  прощення  молю.
За  життя  твоє  світле,  без  краплини  жалю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840254
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2019
автор: Сергій8