Хвороба триває. Вона прогресує,
Немає спочину ні дня, ні чуть-чуть
Мабуть, що зі мною так доля жартує.
Дорога одна.. Як її оминуть?
Мов зжата в лещата, викручує кістку
І крутить отак, навіть, важко дихнуть.
Не можу в цей час я ні встати, ні сісти.
Дорога одна..Як її оминуть?
-Прошу зупинися..О, дай хоч хвилинку!
Хоч краплю повітря в легені дихнуть.
Тоді б я зуміла стерпіти жаринку..
Дорога одна.. Як її оминуть?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839940
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2019
автор: Ольга Калина