Розмісти у душі мене, доле,
Надоїло блукати по світу.
Щоб не був одиноким ніколи,
Щоб мав долю єдину й розквітлу.
Зупини мої ноги опухлі,
Що відміряли, певно, півсвіту.
Щоб вірші в моїм серці не вщухли,
Поклонюся словам заповіту.
Запроси, якщо можеш, у душу,
Як мелодія нова нагряне.
Щось змінити в літах своїх мушу,
Може краще обом тоді стане.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839832
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.06.2019
автор: Віталій Назарук