Наш Юрій ( Жабенко Юрій Леонідович)

Жабенко  Юрій  Леонідович

(  12.01.1994р.н.  -  08.08.2014р.)
Брусилів  Житомирської  області.
Солдат  26-ї  артилерійської  бригади
Загинув  8  серпня  2014  року  під  час  обстрілу  військової  частини  
біля  м.  Амвросіївка  Донецької  області.
 Похоронений  в  селищі  Брусилів,
 Нагороджений  орденом  «За  мужність»  III  ступеня  (посмертно).



Був  Юрій  старшим  у  сім’ї,
А  із  батьків  -  одна  лиш  мати.
Він  шанував,  любив  її,  
Завжди  хотів  допомагати.

Не  просто  було  їй  одній  
На  ноги  діток  піднімати:
Дівчатка  дуже  ще  малі,  
Не  виріс  ще  і  Юрин  братик.

Не  стало  рано  татуся,
То  ж  Юрій  взяв  на  свої  плечі,
З  початку  і  аж  до  кінця,
Відповідальність  за  малечу.

Він  мріяв  швидко  підрости,
Щоб  вже  самому  заробляти,  
Щоб  гарні  гроші  в  дім  нести,  
Господарем  хорошим  стати.

І  після  школи  він  учивсь
На  водія  і  машиніста,  
Та  й  автослюсарем  трудивсь  
І  був  той  шлях  його  тернистим.

Непрохана  прийшла  війна
І  мріям  збутись  не  судилось.
У  вир  подій  тягла  вона  -
На  сході  перша  кров  пролилась.

Військовий  досвід  хлопець  мав,  
Бо  відслужив  на  той  час  в  війську,  
На  захист  Батьківщини  став  
І  поважав  людей  армійських.

Бійці  попали  під  обстріл,
Безжально  ворог  бив  із  градів.
Наш  Юра  у  бою  поліг  –
Спасти  –  зусилля  були  марні.

Його  надії  не  збулись,  
Хоча  робив  усе  для  цього.
Про  все,  що  мріяв  він  колись,
Родина  зробить  задля  нього.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839583
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2019
автор: Ольга Калина