І коли вже зовсім стане холодно,
На обличчі, в долонях затаїться сніг,
Ти скажи, не стримуючись, голосно:
Я для вас у серці щось вберіг …
Обіймає вітер то теплом, то холодом,
Під ногами квіти, тож чому так холодно?
Навіть в хмарах струни, навіть в краплях клавіші,
Це для них примарні, справжні ще примарніші …
Та колись тут стане тепло і нескорено,
Будемо вогнем цим, спогадом напоєні,
Часом вибухати мріями, не дозами,
Люблю коли віршем, а не тими прозами …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839330
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2019
автор: Дружня рука