А знаєш, любий
Все якось змінилось :
І день - не день,
І ніч - не ніч... Півтінь!
Чи ми потрапили
До Бога у немилість,
Чи гріх спокутуєм
Минулих поколінь?
А знаєш, любий,
Не легко... І не важко.
Терплю нестерпність...
Чекаю сновидінь...
Ти - промінь сонця
Й та маленька пташка,
Що вслід мені співає
"Цвінь-цвірінь".
А знаєш, любий,
Шукаю дивних знаків.
Твій телефон
Заряджую - живе.
Цигарки твої
На полиці в шафі...
І з подушкою розмовляю
Тет-а-тет.
А знаєш, любий...
Я життю не вірю!
Воно підносить
Так високо вверх,
Потім кидає різко,
Наче гирю!
А пам'ять зберігає
Силует...
А знаєш, любий...
Не можу розмовляти...
І слухати не можу
Всякий "брєд"...
Про те, щоб стало легше
Потрібно сповідатись,
Про те, що час пройде -
Все промине.
А знаєш, любий,
Не хочу відпускати.
Скажене серце...
Й мозок - аж кипить!
Лиш тішить те,
Що може наближати
Мене до тебе
Прожита кожна мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839140
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2019
автор: Дарія Типчук