Кіт-альпініст

За  мотивами  телевізійних  новин

Новини  невтішні  наразі  з  Волині:
Наляканий  кіт  розгубивсь,  як  дитина.
Зненацька,  чомусь  він  заліз  на  смереку:
В  халепу  жахливу  потрапив,  ще  й  в  спеку.
Смерека  –  це  дерево  надто  високе,
Так,  поверхів  дев’ять,  прикинувши  оком.
Вже  декілька  днів,  притулившись  до  гілки,
Жалкує  та  згадує  рідну  домівку:
Водичка  там,  їжа  смачна  у  тарілці,
Турбота  від  рідних  та  безліч  гостинців.  
Очікує  мріями:  де  ж  порятунок?!!!
Бо  час  не  стоїть  ,  вже  на  дні  йде  рахунок!
Зібрались  спецслужби,  прийшли  альпіністи.
Поради  даються  всілякі  й  корисні.
Охочих  зібралося  дуже  багато:
Водою  кота  почали  поливати.
Втікач  з  переляку  сягнув  на  верхівку:
А  звідти  побачив  маленьку  хмаринку.
Звернувся  до  неї,  їй  ближче  до  Бога,
Надасть  у  спасінні  йому  допомогу.
Почувши,  напевне,  ці  слізні  прохання,
Підмога  з’явилась  в  хвилини  останні:
Розв’язка  була  цілковито  щаслива:
Чуттєві  емоції,  надто  бурхливі.
Включається  швидко  до  справ  Антоніна,
Та  й  зрушує  з  місця  ось  цю  плутанину.
Залучені  вишки  із  парубком  гарним,
Провів  операцію  він  бездоганно:
Сміливо,  рішуче  та  вміло,  блискуче!
Кота  врятували,  вже  совість  не  мучить!
Та  тільки  не  кіт-альпініст,  як  здавалось,
Це  з  кішкою  лихо  хвилююче  сталось.
Радіємо  разом,  лікуючи  кицю,
Піклуються  люди,  бо  це  не  дрібниці.
Поважна  подія,  розчулила  душу.
Для  всіх  небайдужих,  сказати  це  мушу.
Нагода  з’явилася  –  чуйними  бути.
Історію  й  досі  не  можу  забути.

16.06.2019
Свидетельство  о  публикации  №119061704095

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839069
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 17.06.2019
автор: Вікторія Лимар