ХАТА І ВІЙНА

3.
За  селом  тополі  голосили
У  війну,  коли  стряслась  біда  -
Хати  німці  восени  спалили,
А  зима  вже  в  очі  загляда.
Пожарище  батьківської  хати
Зігрівало  нас  в  холодну  ніч...
І  пішли  ми,  спалені,  блукати
По  сусідах,  злидням  назустріч.
Без  житла,  без  батька  ой  жилося,
Що  бодай  нікому  так  не  жить.
А  дитинство  билося-п'ялося,
Вчилося  любити  й  дорожить.
Тож  розкоші  -  не  для  мене  мрія,
Хай  охочим  ця  липуча  падь  -
Грошова  гарячка-малярія
І  хоромів  райська  благодать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838917
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.06.2019
автор: Іван Демченко