Пальці, буває, утраплять в медузу -
страшно, але і не так, щоби дуже,
все ж ці секунди значно страшніші
тій, що у темряві звикла і тиші
тілом безкосним принаджувать море,
здалеку синє, в долонях - прозоре.
Така постороння, безока, безвуста,
дитина кита і морської капусти,
як люди спіймають - точно спаплюжать,
розплавлять на сонці до стану калюжі.
Згусточки два у морськім кровотоці -
з плоті й з желею безбарвного - хто ці?
Схожі ми тим лиш, що поряд пливем
й що нас обох називають на "м".
червень 2019, Єгипет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2019
автор: Wiggily