На причілку стану - ген Славута
Про минуле спогади пряде.
До безсмертних чайок в синь розкуту
Кличе плесо срібне, молоде.
На причілку другім - сонце каре
Діє чарівний вечірнй грим.
Пахнуть квіти, юні, кучеряві,
Повні світлих пелюсткових рим.
З двору гляну в волошкове небо -
Там зоря вже сяє в вишині.
Світ увесь, скажіть чого ще треба,
Дружньо відкривається мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838854
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.06.2019
автор: Іван Демченко