Впали густі роси на зелені трави,
Як сонце закотилось геть за виднокрай,
Й розлилося раптом море із отави,
Що б’є прохолодою хвиля через край.
Приспів.
Вечір свіжий росяний
В гості йде непроханий
З літа і до осені -
Лиш на нього жду,
Щоб украй закоханим,
Хай навіть забрьоханим
І ногами босими
Я на зустріч йду.
Причаївся тихо гай зелений скраю,
Слухає, як любо десь соловей співа.
Розлилося всюди зілля із розмаю,
Від пахощів якого кру́гом голова.
Приспів той самий.
В крапельках на травах виграють яскраво
Діаманти, перли й падають до ніг.
Соловей співає на всі три октави
Про моє кохання, що сказать не зміг.
Приспів той самий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2019
автор: Павло Коваленко