Сивіють люди, небо і сторіччя —
Піщинок часу невмолимий плин…
Жага життя — всепереможна й вічна!
І що там терни та гіркий полин...
То тільки невеликі перешкоди —
Без них і поступ не такий стрімкий.
І хай бурлить — нові знайдемо броди
Поміж глибин буттєвої ріки!
Примарне все — політики зрадливі,
Безладний галас із газетних шпальт...
Значніше в сотні раз маленьке диво —
Стеблинка, що пробилась крізь асфальт!
© Володимир Присяжнюк
м. Івано-Франківськ
13.06.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838686
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.06.2019
автор: Володимир Присяжнюк