Вже й не плачуть

Співчуваю  усім  родинам,  які  сьогодні  переживають  важкі  втрати,  котрі  хоронять  своїх  синів.
Проклята  війна...  Ненаситний  ворог...  Невинно  пролита  кров...  Загублена  молодість...

Несуть,  хоронять...  вже  й  не  плачуть,
Вже  сліз  нема,  лишень  дощі,
Але  чи  Господь  це  пробачить  -
Пролиту  кров  на  рубежі?

Пролиту  кров,  юначі  роки  -
Батьки  та  діти  в  сиротах,
У  небо  йдуть  знов  крок  за  кроком  -
Хрести  й  молитва  на  вустах.

Хрести  у  ряд  -  у  ряд  могили,
Та  в  перемішку  біль  думок
І  янгольські  болючі  крила  -  
Єдиний  в  небо  вільний  крок.

Хіба  Господь  це  все  пробачить  -  
Пролиту  кров  на  рубежі?  
Проклятий  світ  чомусь  не  бачить,
Лиш  сльози  рідних,  мов  дощі...

(С)  Леся  Утриско

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838380
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2019
автор: Леся Утриско