В моїм дворі троянди
у пишному цвіту...
Настурції й ромашки,
й майори на виду...
Троянди, як у млості,
роняють пелюстки...
І бджоли ніби гості,
сідають на квітки...
Ці квіти, ніби зорі,-
в промінні золотім...
Гудуть невтомно бджоли
у просторі хмільнім...
А поруч георгіни
і лілії, й люпин,
гвоздики і віоли,
й табак духмяний чин...
Дивлюсь на них і чую
бджіл радісні пісні...
Всміхаюся я щиро
і радісно мені...
Я з ними розмовляю
щоранку і щодня...
Й здається вони чують
палкі мої слова...
Я квіти доглядаю,
вони моя сім"я...
І звабливо моргають,
й мене це звеселя...
Чарую їх я словом,
вірші про них пишу...
В цвіту своїм медовім
моргають на виду...
І чорнобривці, й айстри,
вже скоро зацвітуть,
петунії і мальви
своєї черги ждуть...
Так склалась моя доля,
що я одна живу...
В своїм життєвім полі,
я квітами живу...
Це літо таємниче
дарує нам красу,
щоранку мене кличе,
і я до них спішу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838353
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.06.2019
автор: геометрія