Ніжність епітелію нестримна,
У тумані маревом спада..
Стрімко десь зринає дивна рима,
Ніби з водоспаду ллє вода.
Ніжність тихо шкірою крокує,
Тне мембрани свіжих відчуттів.
Нас Мала Ведмедиця не чує -
Говори усе, що лиш схотів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838324
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2019
автор: Анастасія Кравець