Щоночі шерехи шкодять твоїй тиші. Ти хотів повернутися, але слизький дрож обсмоктав тебе з тім'я до п'ят. Це щирі вітання любих почвар, що мстяться тобі за всі недогляди в селі покарбованих глечиків і жертв агресивної віри у вселенське щастя. Виходьте, дядьки, на вулицю і танцюйте під гармошку, здіймаючи пил до самого місяця. Бог вас наградить. Але й місяця нема. Лише посріблені краєчки хмар. І в кущах цілуються старшокласники. У Толіка синці на шиї від Тосиних цілунків, але Толік іще випливе не рівну воду і всім надовго покаже, де раки зимують. А Тося до решти скурвиться. Ні. Не скурвиться, бо стане санітаркою. А от діти її таки скурвилися. Але то вже геть інша історія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837871
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2019
автор: BABA