Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837176
Безмежжя гір не осягнути оком
і дивну не збагнути таїну,
шумить вітрами і дзюрчить потоком,
і час закінчує весну.
Весна закінчується у Карпатах,
десь на вершинах сніг хранить,
та лине час і він із нами,
і час із нами поспішить.
Навколо простяглася вічність,
над горизонтом хмарами пливе,
тут вічність можна осягнути,
вона за горизонтом жде.
Тут він досяжний, хоч далекий,
як гори, що здалека височать,
вони відмітять час і вічність,
і на сторожі вічності стоять.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839424
1.06.2019.-6.06.2019.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
‘Безмежжя гір не осягнути оком
і не збагнути дивну таїну”
(гора Говерла).
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2278339475755190&set=a.1670601809862296&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837841
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.06.2019
автор: Светлана Борщ