Ой, у полі, де тополі,
калина хиталась,
вітру, сонцю, небу, хмарам,
землі усміхалась,
а коли в маю навесні
рясно розквітала,
тоді білим рясним цвітом
під вітром гойдалась.
Прилітай же, вітеречку,
і літай на волі,
де шуміли в полі верби
і росли тополі,
засвіти із неба, сонце,
молодій калині,
щоб росла і додавала
ягідок дівчині.
Прийде дівчина у поле
калину ламати
із кетягів червоненьких
віночок сплітати,
а вже скоро красний вінець
прийдеться знімати,
на рушничок із миленьким
до шлюбу ставати.
Стануть ягідки калини
чаєм розливатись,
соком - дітям і дівчині,
стануть пригощатись,
розквітають калиноньки
у полі на волі,
виростають дівчиноньки -
щасливої долі.
25.05.2019-6.05.2019.
Світлина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837605
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2019
автор: Светлана Борщ