Слова стають такими неспокійними,
Мов налякані коні.
Ніяке повіддя не стримає,
Тягнутиме в сторону страху.
Ця безборонність може
Стати звичною,
Бо їй уже багато років.
Вершник може бути
Наймайстернішим,
Але подорожні кидають цвяхи
Під підкови,
Б'ють батогами,
Кидають лайливі слова
Із далекої півночі.
Тішить, що попереду багато
Пустель,
Де немає людей,
Де слова можуть перепочити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837326
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2019
автор: Олена Ганько